Ось і  вирішили у верхівці КПУ змістити зі своєї посади  теперішнього керманича  київського міському  Юрія Сизенка  та закликати на його місце більш  вигадливого «таваріща». Таким вважають вождя одеських червоношкірих команчів, нардепа та головного «українського» комсомольця – Євгена Царькова. Нагадаємо, що на  руках цієї людини кров нашого побратима Максима Чайки. Себто з «креатином» у Царькова все гаразд – вбивця Максима є членом ЛКСМУ.

Втім, це далеко не єдина «заслуга» Царькова. Він приятелює, щоб не сказати більше, з представниками курдської громади Одеси. Неодноразово він обіцяв представникам цієї «пригнобленої нації», які є далеко не бідними підприємцями у Південній Пальмирі різні преференції. Мовляв, допоможіть мені грошима, а я пролобіюю ваші інтереси в укрпарламенті. Що ж, це достатньо звичаєво для ліваків – захищати  іммігрантів. До того ж, грошолюбство «таваріща» Царькова та його дружба зі знаним багатієм-українофагом Марковим є загальновідомими речами. Непокоїть інше – одеські курди плотно зав'язані  на таку терористичну структуру як Курдська робітнича  партія. Кажуть вони боряться за свободу. Але до чого тут Україна та українці до їхніх проблем?

Ба, навіть, 27 листопада 2009 року, Царьков у геть недешевому одеському нічному «Метроном» прийняв участь у святкуванні 21-ої річниці заснуванні Курдської робітничої партії. До того ж, більшість одеських курдів займаються аж ніяк не чесним зароблянням грошей, а наркоторгівлею та рабством. Царькову потрібні гроші, а курдським бандитам та терористам – надійний «дах» на рівні депутата ВРУ.

Саме таку людину поплічники Симоненка хотіли б бачити на чолі столичних комуністів. У тому числі і для протидії українським ультраправим. На його витівки з курдською шпаною та на незрозумілу «алхімію» з тима грошима, які виділяло міністерство сім'ї та молоді для ЛКСМУ, комуністи воліють заплющити очі. Що ж ласкаво просимо до Києва, «таваріщ» Царьков. Сумно вам тут не буде. Ми це вам гарантуємо.