Юні норвежці виступають за «апартеїд», «Маленька демонстрація з великими політичними наслідками» - так описують норвезькі коментатори маніфестацію, в якій брали участь школярі самої знаменитої столичної гімназії «Бьерке».Майже 90 учнів трьох випускних класів вимагали відновити навчання в «білих» і «кольорових» класах, введене в кінці листопада минулого року. Гімназія «Бьерке» прогриміла на весь світ завдяки рішенню керівництва розподілити учнів трьох випускних класів за етнічним принципом. У двох класах були зібрані діти іммігрантів, а в третьому - «чистокровні» норвежці. «Ми прийняли це рішення, оскільки іншого способу уникнути втечі зі школи етнічних норвежців не було», - прокоментувала рішення ректор гімназії Гру Флатен.Ситуація в навчальному закладі склалася відчайдушна. З 90 учнів випускних класів 65 осіб були іммігрантами або дітьми іммігрантів, для яких рідною мовою не був норвезький. «Кожен рік наша гімназія ставала все більш іммігрантської, батьки етнічних норвежців забирали своїх дітей, переводячи їх в інші школи, ми спробували зберегти національне розмаїття в гімназії, створивши« білий »клас. Досвід вдався, відтік дітей призупинився », - відбивалася від шквалу звинувачень ректор. «Наш досвід, можливо, допоможе переломити небезпечну тенденцію поділу норвезьких шкіл на« білі »і« кольорові »», - підтримала начальницю завуч Ханна Норум Еліассен. Гру Флатен, керуючись міркуваннями практицизму, не подумала, до яких політичних наслідків призведе «перетасовиваніе» учнів. Спочатку національні, а потім і міжнародні ЗМІ взялися за школу, яка спробувала нестандартно вирішити проблеми іммігрантів і гетто. Керівництво гімназії звинуватили в расизмі і введення режиму апартеїду. «Закон про школу, можливо, не порушений, але ректор переступила куди більш важливий закон - про неприпустимість дискримінації за расовою чи іншою ознакою. Якщо якась група учнів відстає, в тому числі через складнощі з мовою, для них просто треба організувати додаткові заняття », - заявив на сторінках газети Dagsavisen професор юриспруденції і один з провідних експертів з прав людини Норвегії Хеннінг Якхеллн. В кінці грудня в справу вступила "важка артилерія» у вигляді міністерства освіти і шкільної ради Осло. «Те, що сталося неприпустимо. Ми поговоримо з керівництвом гімназії », - запевнив співвітчизників голова ради Торгер Одергаард. Ректор-експериментатор «дала задній хід», попросила вибачення у всіх, хто відчув себе ображеним, і 2 січня розформувала «білий заповідник», розподіливши 14 його учнів по «кольоровим» класами. Однак спокій, що запанувала на короткий час, підірвали самі гімназисти, вийшовши на демонстрацію протесту. Обурилися і «кольорові», і «білі» класи. «Нам плювати на політику, ми хочемо отримати нормальну освіту, а доводиться стикатися з каруселлю вчителів, які у нас не затримуються. Розділені класи хоч якось вирішували проблему », - стверджує« білий »демонстрант Торстейн Вієн Тюнес. «Політики і ЗМІ роздули проблему. Чомусь всім начхати, що в реальності в країні є безліч чисто іммігрантських шкіл і класів. Багато моїх товариші прийшли в гімназію із закладів, де не навчалося жодного норвежця », - вторить« білому »Тюнесу його товариш з« кольорового »класу Данила Монтейро. Батьки учнів і самі школярі направили кілька листів у різні інстанції з вимогою відновити «апартеїд», але відповіді так і не отримали. В результаті їм довелося вийти на демонстрацію протесту. Норвезькі оглядачі, коментуючи те, що трапилося, відзначають, що історія з «расистською гімназією» лише висвітила проблему, яку необхідно терміново вирішувати. Етнічні норвежці переводять своїх дітей в «білі» дитсадки та школи, сегрегація зростає, але політики воліють не помічати цього явища.«Спонтанний апартеїд», за словами батьків, пов'язаний не з їх расизмом, а з бажанням забезпечити своїм дітям хороший старт в життя. Як правило, діти з іммігрантських сімей відстають у навчанні, і, якщо їх у класі забагато, страждає підготовка всіх. Крім того, два-три етнічних норвежця, що опинилися в «кольоровому» класі, відчувають себе незатишно, це теж позначається на їх навчання. В якості компромісного виходу з ситуації «білі» норвежці, що живуть в іммігрантських районах, але не бажають скочуватися в «апартеїд», стали організовувати групи психологічної взаємодопомоги як для дорослих, так і для дітей, але поки цей метод працює погано.
