15:40. Із запізненням у 40 хвилин починається судове засідання. У клітку заводять Ігоря Мосійчука. Його зустрічають оплесками.

15:42. Ввели Володимира Шпару. Ще за хвилину – Сергія Бевза, його вітали оплесками довше за всіх, бо у нього сьогодні день народження. Коли про це сказали судді, він теж привітав.

Допит почали із Сергія БЕВЗА.

Він сказав, що з Мосійчуком і Шпарою перебуває у товариських стосунках. Зі Шпарою знайомий з 2006 р., з Мосійчуком – з 2010 р. Разом займалися громадською діяльністю – це проведення мітингів, депутатська діяльність.

22 серпня 2011 р. зранку поїхав у Васильків, біля 10 ранку зідзвонився з Бойком і Бондаренком (вони займалися тим, що друкували і розносили квитанції про сплату комунальних послуг – О.Б.), попросив віднести квитанції. Вони прибули біля 12:00, попросили ключі від офісу по Грушевського, 7, щоб залишити там свої верхні речі. Я дав ключ. Десь хвилин за 15-20 зателефонував представник СБУ, попросив приїхати у цей офіс і дати пояснення. Поруч зі мною був Мосійчук. Я вирішив, що це пов’язано з діяльністю очолюваного мною комунального підприємства. Зідзвонився із Зателепою і Крикуновим (Крикунов – керівник юридичного відділу у міськраді, Зателепа – директор ТОВ «Княже місто», яке орендує дане приміщення – О.Б.). Коли я приїхав на Грушевського, біля приміщення було 20-30 людей у цивільному. Всередині були Бойко, Бондаренко, пізніше прибув Зателепа. Мене впустили одразу.

Всередині були двоє представників МНС (поняті) і кілька людей у цивільному. Сказали, що у даному приміщенні знаходиться якась вибухова речовина. Далі відбувся огляд приміщення. Під підвіконням був знайдений чорний пакет. Викликали спеціалістів, вони сказали, що у пакеті, скоріше за все, щось вибухове, бо на пакеті сліди вибухових речовин.
Нас попросили вийти з приміщення у коридор, бо небезпечно. Коли мене впустили всередину, я побачив якийсь предмет, який не роздивився, бо там було багато людей, і я просто не міг добре роздивитися.

Далі двоє чоловіків без жодних заходів безпеки його винесли, а мене, Зателепу, Бойка і Бондаренка примусово, ледь руки не ламаючи, попросили дати пояснення в облуправлінні СБУ. Мене протримали там з 4 дня до 4 ранку. Нічого не пояснювали. На початку зі мною спілкувався оперуповноважений Дмитро Єрмакович. Він казав: «Ми з тобою зараз говоримо по-хорошому, але тепер почнемо по-поганому. Коли стане дуже тяжко, покличеш мене, розкажеш те, що знаєш, і тобі одразу полегшає».

Я весь час питав, на якій підставі я тут знаходжуся. Врешті-решт мені сказали написати пояснення, я написав, і між 4 і 5 ранку мене відпустили. Дочекавшись Шпару і Бондаренка, я вирушив до Василькова, це ми взяли участь в урочистостях з приводу Дня державного прапору. Далі поїхав до Києва на прес-конференцію, присвячену нашому затриманню. Прес-служба СБУ тим часом розповсюдила інформацію, що затримані небезпечні терористи, які готували вибух.

Біля 7 чи 8 години Мосійчук подзвонив і сказав, що його викликають в СБУ на бесіду. Згодом зателефонував Шпара, що до нього прийшли з СБУ. Десь хвилин за 30 зателефонували й мені, що мене чекають біля мого дому з повісткою. Я поїхав до обласного управління, де біля години очікував – поки приїде мій адвокат і поки привезуть повістку. Підписавши повістку, зайшов в управління, і почався допит.
Біля 2-ї ночі я потрапив до слідчого Московченка, він склав протокол. Біля 4 ранку мене і Чернегу вивезли до Василькова за місцем моєї реєстрації (вул.Фрунзе), де було проведено обшук.

СУДДЯ: Ви розповідаєте про обставини Вашого затримання. Маєте на це право. Але можете щось сказати по суті пред’явленого вам звинувачення? Про вибуховий пристрій, листівки, наміри підірвати пам’ятник Леніну у Борисполі?

БЕВЗ: Гаразд. З приводу пристрою і листівок, вилучених в офісі на Грушевського – можу заявити, що я жодного уявлення про їхнє існування не мав, дізнався про них під час обшуку, ніякого теракту не готував.

З приводу листівок, що були вилучені у Василькові по вул.Фрунзе (гуртожиток, де зареєстрований С.Бевз – О.Б.) – в електронному вигляді вони справді були у мене на комп’ютері – не знаю, чи точно такі, як були вилучені, не пам’ятаю. Мені дуже багато присилають різних матеріалів. Але точно я їх не роздруковував і не розповсюджував. Яким чином вони опинилися в гуртожитку, де я зареєстрований, поняття не маю, я там лише зареєстрований, а жив там Чернега, який проходить свідком про цій справі, але йому слідством питання не ставилось, звідки там взялися листівки.

ПРОКУРОРКА: Яку посаду ви займали на момент затримання?
БЕВЗ: Директор комунального підприємства «Васильківський комбінат комунальних послуг» і депутат Васильківської міської ради.
- Чи були членом якихось громадських організацій?
- Я числився членом ГО «Патріот України», але участі в її діяльності протягом останнього року фактично не брав – відтоді, як став депутатом Васильківської міської ради.
- З якого часу ви були її членом?
- З 2006 р.
- Чим саме займалася ця організація?
- Це молодіжна громадська організація, яка займається патріотичним вихованням молоді.
- Якими методами?
- Громадські заходи, мітинги, пікети…
- На що вони спрямовані?
- Донести до суспільства певні проблеми, які ми вважаємо актуальними. У нас були різноманітні акції – на захист прав українських студентів, українських підприємців. Акції були різнопланові, але всі носили легальний характер і були узгоджені з владою.
- Хто очолював цю організацію?
- Андрій Білецький.
- Які ви проводили спільні заняття?
- У нас була спортивна підготовка.
- Якісь види боротьби?
- Скоріше загально-фізична підготовка.

- У кого в користуванні було приміщення (хто мав ключі)?
- Ключі були у мене, Шпари, Чернеги, можливо, ще у когось. Його досить регулярно відвідували Бойко, Бондаренко і ще кілька осіб, прізвищ яких не знаю. В кінці липня відвідував Бестаєв та інші люди.
- Кому належало приміщення?
- Це приміщення комунальної форми власності, орендоване ТОВ «Княже місто», яке ми використовували для проведення роботи з підготовки квитанцій по комунальних заборгованостях. Нам цю кімнату дозволив використовувати Мосійчук на наше прохання.
- Яке там було обладнання?
- Один системний блок, 2 монітори.
- Була особа, що знаходилася там постійно?
- Ні.
- Як часто ви відвідували дане приміщення?
- Кілька разів на тиждень. Востаннє перед затриманням – кілька хвилин у день затримання.
- Що там було тоді?
- Я не розглядався, узяв лінійку, канцелярські ножиці і вийшов. Вибухового пристрою я і не міг побачити, бо він знаходився за столом, під підвіконням.

Листівки, вилучені там, відрізняються і оформленням, і змістом від тих, що виготовляла організація ПУ. Ми ніколи не закликали до насильницьких дій, таких як підрив, убивство чи захоплення чогось.

СУДДЯ: А якого змісту були ваші листівки?
БЕВЗ: Різні були. Ми закликали вести здоровий спосіб життя, займатися спортом, не вживати алкоголю, тютюну й наркотиків, приходити на різні акції…
СУДДЯ: А політичні заклики були?

БЕВЗ: Були. Ми писали, що ситуація є кричущою, що населення зубожіє, що необхідно гуртуватися навколо політичної сили, яка зможе це подолати, вести політичну боротьбу.
СУДДЯ: Яким шляхом?
- Шляхом отримання голосів на виборах і проходження до парламенту.

ПРОКУРОРКА: Що поясните про диск, вилучений на вул. Грушевського?
АДВОКАТ ЛУШАКОВ просить уточнити, бо дисків було кілька.
ПРОКУРОРКА: Зі схемами вибухового пристрою.
БЕВЗ: Я не знаю, звідки вони там взялися.

ПРОКУРОРКА питає з приводу листівок, вилучених у гуртожитку на вул Фрунзе (цитує початок і кінець цих листівок, ніякого радикалізму там нема – щось на кшталт «Ми зможемо забезпечити майбутнє української нації»).
БЕВЗ каже, що ці листівки схожі на патріотівські, але він їх не друкував і не знає, звідки вони там взялися.

АДВОКАТ ЛУШАКОВ: Коли знайшли пристрій, вам повідомили, що він є небезпечний?
БЕВЗ: Так, і сказали вийти з кімнати, але ніяк не відреагували на наші зауваження, що фанерні стіни не врятують у разі вибуху.
- Як виносили цей пристрій?
- 2 чоловіків, одягнені у звичайний одяг без спецзасобів просто взяли цей предмет і винесли з приміщення.
- Чи здійснювалася евакуація людей з будинку, очеплення території?
- Ні.
СУДДЯ: А звідки вам відомо, що робилося, а що не робилося?
БЕВЗ: Оскільки нас з будинку не виводили, ми знаходилися у кількох метрах від людей, які виносили, можу припустити це.

АДВОКАТ: Чи є у вас навички поводження з вибуховими пристроями?
БЕВЗ: Ні
Чи займалися підготовкою, друком та розповсюдженням листівок ПУ?
- Ні.
- Чи був у вас намір підірвати пам’ятник Леніну у Борисполі?
- Ні, ніколи.
- Чи були наміри розповсюджувати листівки із закликами до повалення конституційного ладу силовим шляхом?
- Ні.

АДВОКАТ МЕЛЬНИК: Чи служили ви в армії?
БЕВЗ: Ні, але маю звання молодшого лейтенанта запасу.
- Чи маєте досвід у виготовленні вибухових пристроїв.
- Ні.

- Які заходи проводилися у 2011 році у Васильківському будинку культури?
- За моєї участі – наради комітетів міської ради.
- Тобто, ГО «Патріот України» не збиралася для своїх заходів у цьому приміщенні?

- У 2010 р. весною у даному приміщенні відбулася презентація організації ПУ представникам місцевої влади. Метою було ознайомити їх з діяльністю і планами організації.
- Чи знали ви тоді і чи казали про наміри підірвати пам’ятник, виготовити листівки?
- Ні.

- Які обставини Вашого знайомства з Мосійчуком?
- Познайомилися у 2010 р. під час проведення громадських заходів, точніше не пам’ятаю.

ЩЕ ОДИН АДВОКАТ: Останннім часом ви мали час займатися чимось іншим, крім основної роботи?
- Я виїздив до Василькова о 7 ранку, біля 6-7 вечора їхав у Київ, займався родинними справами. У мене маленька дитина, і я крім роботи і сім’ї нічим не займався.

- Чи відомо було вам про те, що пам’ятник Леніну у Борисполі підлягає демонтажу згідно рішення міської ради?
- Так. Що пам’ятник мають демонтувати, я дізнався навесні 2011 року, а про те, що його демонтовано, мені стало відомо 19 серпня.

- Чи нема у вас посвідчення мисливця, чи цікавитесь ви мисливською зброєю?
- Ні.

Захисник БЕВЗ (батько): Чи добровільно Ви з’являлись на допити?
БЕВЗ: Так, обидва рази цілком добровільно, і навіть чекав годину, поки привезуть повістку.

МОСІЙЧУК: Чи являвся я коли-небудь членом ПУ?
БЕВЗ: Ні, ніколи.
МОСІЙЧУК: Чи приймав я участь у будь-яких спортивних тренуваннях ПУ?
- Ні.

ШПАРА: Де знаходилось ваше робоче місце як депутата Васильківської міськради?
БЕВЗ: Прийом громадян я здійснював у громадській приймальні васильківського міського голови.

Далі йде питання про поїздку у Харків на координаційну нараду зі створення політичної партії з робочою назвою «Соціал-національна асамблея». (Наскільки я зрозуміла, в обвинувальному висновку переплутані час і марка машини).

СУДДЯ: Ви стверджуєте, що нічого, що зазначено в обвинуваченні, не вчиняли?
БЕВЗ: Так.
СУДДЯ: Можете якимсь чином пояснити, чому вас затримали, чому ось таке обвинувачення? Хтось у цьому зацікавлений, хтось міг вас обмовити?

БЕВЗ: За той час, що я очолював тимчасову слідчу комісію, що займалася питаннями нелегального грального бізнесу, за нашого сприяння були закриті біля 20 нелегальних гральних закладів. Ми брали активну участь у тому, що слідкували за виконанням рішень міської ради по закриттю нічного клубу, який створював шуми і заважав людям (було багато звернень від громадян). Ми домоглися, щоб після 10 вечора шуму не було. Думаю, що ці наші дії та інші нанесли суттєву матеріальну шкоду власникам цих закладів, і вони могли зробити все, щоб усунути нас з поля гри. Бо після нашого арешту всі ці гральні заклади знову працюють. Хтось із тих, кому ми перейшли дорогу, могли замовити нас.

СУДДЯ: Що саме вони могли зробити – підкинути вибухівку, надрукувати листівки?
БЕВЗ: Я не можу стверджувати, хто нам це підкинув, цим мало б займатися слідство, але моє припущення, що хтось нам так помстився.

СУДДЯ просить розповісти докладніше про СНА.
БЕВЗ: У нас були плани створити нову політичну партію, яка буде суттєво відрізнятися від інших, які ми вважаємо бізнес-проектами. Ми не ідіоти і розуміємо, що симпатій населення не здобудеш підривами. На жаль, через брак фінансів і часу це поки що залишилося декларацією намірів.

СУДДЯ: Рейди по припиненню роботи гральних заходів ви робили як хто?
БЕВЗ: Як депутат. Ми викликали міліцію, яка фіксувала порушення. У цьому брали участь і я, і Мосійчук, і Шпара, і Чернега.

СУДДЯ: Чому Чернегу не притягли до відповідальності?
БЕВЗ: Чи можу я відповісти на це питання згодом?
СУДДЯ: На ваш розсуд.
БЕВЗ (подумавши). Скажу зараз. Чернега був протриманий в обласному управлінні СБУ біля 2 чи 3 діб. Коли він вийшов, він оприлюднив заяву і звернення до ГПУ – про те, що його били, на нього фізично і морально тиснули, і він підписав документ, у якому погодився на співпрацю. Відповідно, його тоді відпустили, і думаю, що СБУ просто не знає, де він зараз, бо він боїться.

СУДДЯ: Йому запропонували, він погодився, його випустили… А вам пропонували співпрацю?
БЕВЗ: Дмитро Єрмакович у перший же день, 22 серпня, казав мені: «Як стане зовсім тяжко, розкажеш, що відбувалося на виборах до місцевої ради, і тобі одразу стане легше».

СУДДЯ: А що там відбувалося таке, що могло цікавити СБУ?
БЕВЗ: Мені нічого такого не відомо.

СУДДЯ: Малозрозуміло. То ви звинувачуєте комерційні структури, то кажете, що СБУ була потрібна від вас якась інформація. Це якось непослідовно.
БЕВЗ: Я лише кажу про те, що мало місце. Я майже півроку знаходжуся за гратами і не мав можливості з’ясувати, кому я так насолив.
Далі суддя хоче допитати підсудного Шпару. Той просить поміняти його з Мосійчуком, бо ще підчитує те, що сам собі написав. Суддя погодився.
ДОПИТ ПІДСУДНОГО МОСІЙЧУКА.

Ігор МОСІЙЧУК почав з того, що назвав звинувачення сфабрикованим. Звинувачує у цьому, зокрема, опера СБУ Дмитра Єрмаковича, який назвав ці 15 томів справи «лайном». (Це таємно зафіксували журналісти TVi – О.Б.)

Суддя дорікає за погане слово. Мосійчук каже: «Так це ж не я! Це він так сказав».

МОСІЙЧУК підготував свої покази у письмовій формі і зачитує їх.

З 1 травня 2006 р. працював головним редактором газети «Вечірній Васильків». Ця газета завжди правдиво і неупереджено висвітлювала громадське життя Василькова. Особисто написав біля 100 статей. Викривав земельний дерибан. Наприклад, викрив зміну цільового призначення і подальшу передачу у приватну власність 5 тис. га сільськогосподарських угідь колишнім головою Васильківської РДА Задорожним.

У 2008-2009 році я оприлюднив ці факти у газеті , а нардеп Григорій Омельченко звернувся до СБУ з вимогою повернути землі у державну власність. І до мене з боку Задорожного, Гаврилюка (що проходив свідком у цій справі) та інших лунали погрози.

Також я викривав земельні афери у с.Саливінки. Свідками у цій справі є Сергій Бірюков та Богдан Корчинський. Оборудка була зірвана, а ці двоє змушені були повернути покупцю завдаток у 200 тис доларів. Майор Микола Мельниченко публічно погрожував підкинути мені зброю і наркотики і надовго посадити.

Адвокат Мельниченка Микола Неділько був присутній під час вилучення вибухового пристрою, але до протоколу слідчий дій не був вписаний, що є порушенням. Шпара сказав це СБУшникам на допиті і сказав, що вважає його одним з учасників провокації по підкиданню вибухового пристрою.

У жовтні 2011 р., коли ми сиділи, Микола Неділько сказав в інтерв’ю, що на нього можуть вчинити напад васильківські терористи, щоб позбавити життя, тому він змушений покинути Україну і переховуватися в Ізраїлі.
Слідчі СБУ не допитали Миколу Неділька як свідка, що є порушенням.

Не менш резонансні матеріали я писав про діяльність одного з васильківських суддів, Очківського, який прославився корупційними рішеннями на всю Україну. В результаті він змушений був подати у відставку, а я отримував погрози від невідомих.

Також я піднімав питання незаконного обігу наркотиків, чорного ріелторства, незаконного функціонування гральних закладів. Отримував постійні погрози від антигероїв моїх публікацій, всі з яких є свідками у цій справі.

Це Ігор Гаврилюк (І.Мосійчук згадав про якісь його оборудки за участі підставних ветеранів – О.Б.);
Владлен Сергієнко, який захищав сміттєпереробний завод, який насправді лише захоронював сміття;
Богдан Корчинський – згадана вище афера;
Володимир Шестаков – зловживання на посаді заступника міського голови;
Анатолій Боровик – антиукраїнська громадсько-політична діяльність, та інші.

У жовтні 2010 р. я був обраний депутатом Васильківської міськради. Депутати, цінуючи мою інформаційну діяльність, обрали мене головою постійної комісії з питань регламенту, депутатської та правопорядку. І хоча я вже майже півроку в ув’язненні, депутати міської ради навіть не виносили питаня про пееробрання мене з цієї посади.

За моїм депутатським зверненням було утворено тимчасову комісію по забороні грального бізнесу. Я увійшов у неї, а очолив її Бевз. Було припинено роботу біля 20 нелегальних гральних закладів. СБУ вилучила більше 200 гральних автоматів. Але жодна кримінальна справа не була порушена. Псля нашого арешту всі раніше закриті гральні заклади поновили свою діяльність. З цього приводу прошу викликати і допитати як свідків оперуповноважених СБУ Кириленка Сергія та Соколова Сергія.

Після того, як я оприлюднив факт переведення у готівку сотень мільйонів гривень двома підприємствами у Василькові, Сергій Задорожний був відсторонений від виконання обов’язків голови Васильківської ОДПІ. Після мого арешту він повернувся до виконання своїх обов’язків.

Далі І.Мосійчук розповідав про повернення людям квартир на вул. Соняшній, казав, що за його депутатським зверненням було усунено від роботи у прокуратурі Гриба, який у п’яному вигляді за кермом збив насмерть одну людину і покалічив іншу.

А щоб про мене не казали, що я є нетерпимим до людей інших політичних поглядів, прошу допитати матір покаліченого Грибом громадянина – члена Компартії.

Я висвітлював діяльність першого заступника Васильківського міжрайонного прокурора Вадима Савчука, який задля підвищення показників в один день порушив і закрив кримінальну справу стосовно вже мертвого на той час академіка.

СУДДЯ: А яке це все має відношення…?
МОСІЙЧУК: Погрози, ви ж запитували, хто міг нас підставити. Я вже закінчую, ваша честь.

Реагуючи на звернення більше 300 мешканців Василькова, міська рада прийняла рішення про обмеження роботи нічного клубу «Катарсіс», і я контролював виконання, і власники публічно погрожували запроторити мене за грати.

Особисто за моїм запитом Васильківська міськрада прийняла рішення про скасування акту про використання Споживспілкою земельної ділянки, на якій розташований васильківський ринок. Це означало передачу ділянки з усім майном у власність територіальної громади. Теж були погрози.

Я лише коротко описав свою журналістську і громаську діяльність. Особи, які ставали об’єктами моєї журналістської критики і яким заважала моя громадська діяльність, навіть провели нараду, на якій вирішували, як мене позбутися.

Прошу допитати як свідка Панджакідзе, він був свідком цієї наради. Також він знімав на відео презентацію організації ПУ, і там видно, що ніякий підрив Леніна ми не обговорювали.

Прокуратура стверджує, що я член ПУ. Але це неправда. Так, я сповідую і завжди сповдував ідеологію українського націоналізму. Націоналізм для мене – це віра в Бога і в Україну. Ніколи я не висловлював погроз у бік людей, які мають інші політичні уподобання. Як депутат, допомагав людям, які були членами і компартії, і партії регіонів. Для мене українець з будь-якими переконаннями є частиною української нації.

Ми з Олегом Однороженком прагнули створити праву політичну партію з робочою назвою Соціал-Національна Асамблея, що не суперечить законодавству. У справі є біля трьох десятків протоколів допитів активістів ПУ, але ніхто не вказує на мою приналежність до ПУ.
Те, що я належу до ПУ – свідчення зацікавлених осіб, які самі не мають до цієї організації жодного відношення.

22 серпня 2011 р. я разом з Бевзом працював у громадській приймальні Васильківського міського голови на вул. Соборній. При мені Бевзу зателефонувала невідома особа, яка представилась високопоставленим працівником СБУ і запросила прийти у приміщення на Грушевського 7.

Я, Бевз, Крикунов і Зателепа прибули туди. Спочатку мене, Крикунова і Зателепу всередину не допускали. Далі допустили у коридор. Працівники СБУ фіксували усе на відео. Прошу суд витребувати цей відеозапис від СБУ і долучити до справи. Я їм казав про незаконність їхніх дій, бо в них не було санкції на обшук

Побачив наочно відомих мені Бойка і Бондаренка, які, зі слів Бевза, набирали на комп’ютері претензії до боржників по сплаті комунальних послуг. Два офіцери МНС були у статусі понятих. Далі мені продемонстурвали листівки із символом «Ідея нації». Почали читати, там були заклики до підриву і фізичної розправи над Януковичем. Я одразу зрозумів, що це провокація, і сказав, що ми не маємо відношення до цих листівок. Далі вилучили кілька компакт-дисків і саморобний вибуховий пристрій, який винесли без жодних заходів безпеки, як пляшку із самогоном, поклали у машину і вивезли.

Ввечері СБУ вустами Марини Остапенко вже озвучило, що затримано небезпечних терористів, які готували вибух.

Під ранок 23 серпня мені стало відомо про звільнення Бевза, Шпари, Зателепи і Бойка. Далі ми взяли участь в урочистостях з нагоди дня пропору. Далі провели у Києві прес-конференцію, після якої Бевз залишився у Києві, а ми повернулися до Василькова.

Далі мене затримали, біля доби утримували в обласному управлінні СБУ, нічого не пояснювали, не допускали адвоката. Далі повезли у наручниках на квартиру, де я мешкав із сім’єю, там мені оголосили, що проведуть обшук, який відбувся із грубими порушеннями. По-перше, постанова Баришівського районного суду виносилася на підставі матеріалів, зібраних щодо Юрія Бойка, а не щодо мене. По-друге, слідчий відмовився підтвердити свої повноваження.

Було виявлено 8 набоїв до пістолета ТТ. У Крикунова (свідка) було вилучено пістолет ТТ, який він визнав своїм. А набої, вилучені у моїй квартирі, підходять до нього. По-перше, навіщо вони мені? По-друге, якби набої були мої, після початку обшуків і затримань у мене було достатньо часу, щоб їх позбутися.
Я не раз казав про це під час слідства – що я є жертвою провокації. Але слідчі відповідали, що «все під контролем» і я все одно буду засуджений.

Кількох свідків, що проходять по цій справі, катували, і покази їхні були отримані під тортурами. Це:

- Олександр Крикунов говорив про це мені особисто, демонстрував синці.
- Юрій Бойко, засекречений як свідок Дорошенко, визнав неправдивість свідчень, даних під тортурами, і звернувся до ГПУ.
- Олексій Чернега, який теж звернувся до ГПУ і був звільнений з СБУ лише після згоди співпрацювати.

Слідство проводилося упереджено. Н саморобному вибуховому пристрої було виявлено відбитки 3 осіб, які не належать мені, Бевзу чи Шпарі.
На листівках із закликами до теракту були відбитки 34 (!) осіб – але слідство досі не встановило жодного з них. Не призначило навіть експертизу, чи вони не належать Бойку, Бондаренку і Чернезі. Також не було експертизи щодо осіб, яких ми вважаємо причетними до провокації.

Просимо викликати і допитати в якості свідків працівників СБУ майора Півня, старшого слідчого Івашка, старшого слідчого Московченка, капітана Ніжнікова та опера Дмитра Єрмаковича.

Вважати, що я мав намір підірвати пам’ятник у Борисполі – безглуздо, бо я знав, що він демонтований.

У жодному зі звинувачень винним себе не визнаю. Обвинувачення грунтується на припущеннях, сфальсифікованих показах свідків, норми слідства були багато разів порушені.

На цьому Ігор Мосійчук закінчив читання показів і попросив долучити ці покази до матеріалів кримінальної справи.

Суддя оголосив про закінчення робочого дня. Наступне засідання – о 14:00 15 лютого 2012 р.

http://www.bilozerska.info/?p=5808